Понеділок
19.11.2018
13:12
Календар
«  Лютий 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728
Корисні посилання
Пошук
Мд-Олександрівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Головна » 2017 » Лютий » 20 » За свободу рідного краю
12:33
За свободу рідного краю

Боротьба не за щастя, вже навіть, іде —за життя!

Бо його забирають.

Нас Надія веде, нас Ідея веде

За свободу для рідного краю.

20 лютого учні школи зібралися , щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.

Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Битви під Крутами, Голодомору 1932-33рр, Бабиного Яру. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.

Болить зранена душа нашої держави - України. Болять рани наших мужніх воїнів, котрі захищають єдність нашої країни. Болять серця матерів, наші серця і душі, переживаючи за них – солдатів, які зупиняють терор і сепаратизм. А «Небесна сотня» продовжує поповнюватися іменами загиблих на Донбасі…

Цього дня в нашій школі відбулася зустріч із матерями наших воїнів АТО. Учні школи радо зустріли Попову Лідію Іванівну, Рембач Людилу Євгенівну та Федорову Валентину Василівну разом із донькою Каріною. Діти підготували презентацію про свої воїнів – земляків, провели розмову із присутніми, багато цікавого взнали про героїв із уст їхніх батьків, пригадали їх шкільні роки: як проходило дитинство у кожного з них, які мрії вони загадали на майбутнє.

Із помітним хвилюванням почала свою розповідь Валентина Василівна:«Коли чоловік отримав повістку, то без роздумів прийняв рішення стати захисником України. Одна справа — чути розповіді про зону бойових дій, зовсім інша — побувати там безпосередньо. Ми відчули: наш бойовий дух такий високий, що жодних сумнівів у нашій перемозі немає. Там, на передовій, у кожного із хлопців десь у кишені є світлини коханих, рідних. Я хочу подякувати своїм дітям за підтримку. Ми з чоловіком виховали справжніх бійців за справедливість, патріотів своєї держави».

У кожного з нас покотилась сльоза радості, тому що наші герої повернулись живими додому. Та водночас ми відчули ті материнські хвилювання, відчай, біль за своїх дітей, онуків, свою країну. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять Героїв Небесної Сотні, бійців, які загинули під час бойових дій на Донбасі.

Назавжди запам’яталися слова мами, Рембач Людмили Євгенівни: « Саме в цей час Ігор , як ніколи раніше, захоплюється поезією. Я до сьогодні читаю його вірш, як молитву:

Хай лихо спить.

Хай сплять спокійно діти.

Я хочу їх своїм теплом

Хоча б ще раз зігріти.

Побачити дружину, батька й матір,

Усю свою родину хочу обійняти,

Тому я мушу всі труднощі

І страхи подолати.

Мама, Попова Лідія Іванівна, щиро побажала всім миру та спокою у рідних домівках: « Сьогодні, коли Україна потопає в сльозах від горя, з болем у серці говоримо: «Ми не тільки не хочемо війни, а просимо Бога зробити так, щоб вона нарешті закінчилася. Ми віримо в це!»

Наш урок мужності завершився колективним виконанням Гімну України.

Всі ми віримо, що скоро ми переможемо, бо правда на нашому боці і на нашу благословенну землю прийде мир.

                                                Педагог – організатор, Стахович О.М.

           

           

Переглядів: 59 | Додав: melnichenko | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: